Луцьк. Столиця Волині та перлина України

Луцьк відомий з часів Київської Русі: він починався з укріплення, низку яких заснував князь Володимир Святославович на шляху від тодішньої столиці Волині – міста Володимира-Волинського (сучасна назва) до Києва. 1349 року Великий князь Любарт Гядимінович розпочав будівництво нової столичної резиденції Волині – мурованого замку, який зберігся до нинішнього дня і є наразі найвідомішою туристичною принадою столиці Волинської області.
Надзвичайно бурхлива історія краю (монгольська навала, періоди Волинсько-Галицького князівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії (на відміну від сусідньої Галичини, Волинь після третього розділу Речі Посполитої 1795 року потрапила під підданство російської цариці Катерини ІІ), визвольні змагання 1917-20 рр, перебування у складі міжвоєнної Польщі, а після Другої світової війни – Радянського Союзу знищили значну кількість історичних та культурних пам’яток, проте й збагатило історію міста іншими, не менш привабливими атракціями. Зосереджені на невеликій території (на відміну від сусіднього Львова, Луцьк є невеликим як за кількістю населення – близько 220 тисяч чоловік – так і за розміром території містом) та доповнені сучасними інфраструктурними об’єктами, вони за умови належної промоції цілком можуть залучати по кілька сотень тисяч туристів на рік, збільшивши нинішні показники турпотоків у кілька разів.

Як сюди дістатися
Якщо говорити про логістику туристичних потоків до Волині в цілому та Луцька зокрема, то тут обласному центрові одночасно й повезло, і не пофартило. Найближчі до столиці Волині міжнародні аеропорти – Львів (близько 150 км) та Люблін (230 км), у самому Луцьку аеропорт не діє. Щодо залізничного транспорту то тут волинській столиці, на відміну від, скажімо, того ж Кам’янця-Подільського, підфартило: крім регулярного сполучення з Києвом, до Луцька курсують потяги з Одеси, Новоолексіївки (колишній сімферопольський потяг, що сполучає Луцьк з Дніпропетровськом та Запоріжжям), Чернівців через Львів та Тернополя. Усі ці потяги слідують до вузлової залізничної станції Ковель, проте заходять до Луцька, сприяючи туристичному потоку до обласного центру. Немає в Луцька прямого залізничного сполучення з Харковом (є лише автобусне), що, на наш погляд, є певним недоліком. Варто також зауважити, що особливості географічного розташування Луцька та побудови залізничної мережі на Волині призводить до того, що деякі потяги (наприклад, №141/142 Київ – Львів та 67 Київ – Варшава), до столиці Волині не заходять.
Є вади й у забезпеченні залізничного сполучення і з сусідніми державами. Із міжнародних потягів до Луцька прибуває лише №77/78 Ковель – Москва, при цьому немає прямого сполучення з Польщею, Білоруссю (поїзд №686 Чернівці – Ковель за радянських часів курсував до Мінська, потім його скоротили до Бреста, а кілька років тому – до Ковеля, через що він утратив статус міжнародного), а також Молдовою. Також немає прямого залізничного сполучення між Волинню й Закарпаттям, що є нонсенсом з логістичної точки зору.
Отже, із точки зору залізничного сполучення Луцька з іншими регіонами України, та й із сусідніми державами, є що покращувати. Наприклад, Укрзалізниці варто розглянути варіант запуску потяга класу Інтерсіті+ з Києва та, можливо, зі Львова (хоча обидві напрямки, що з’єднують Луцьк зі Львовом – через Болехів та Володимир-Волинський, не електрифіковані, що призводить до певних технічних ускладнень у запуску швидкісних потягів).
Що ж до автотранспортного сполучення, то наразі здійснюється капітальний ремонт автотраси Луцьк – Львів. Дорога на Київ через Дубно перебуває у досить-таки пристойному стані, отже, є цілком придатною для стані, ніж у середньому по території України туристичного руху, зокрема, й за допомогою екскурсійних автобусів. Взагалі, дороги на Волині, та й самому Луцьку, в середньому перебувають у кращому стані, ніж у середньому по території України.

Де зупинитися й що робити в Луцьку
Ми вже казали, що Луцьк – порівняно невелике місто, яке, утім, має непогану туристичну інфраструктуру: крім історичних, культурних та архітектурних атракцій, місто пропонує своїм відвідувачам послуги сучасних готелів, численних ресторанів, кав’ярень, розважальних центрів. Навіть такий традиційний об’єкт, як Луцький зоопарк, є вельми привабливим для туристів, оскільки його реконструкція здійснюється в ході одного з проектів транскордонного співробітництва та за кошти Європейського союзу. Через це Луцький зоопарк варто відвідати хоча б для того, щоб зрозуміти, яким має бути сучасний об’єкт подібного роду.
Отже, туристичні компанії можуть селити своїх клієнтів у сучасних готельних комплексах (наприклад, у «Срібних лелеках», що розташовані майже в центрі міста, або ж у готельно-рекреаційному комплексі «Рест парк», який формально знаходиться за межами Луцька, проте до якого протягнуто тролейбусну лінію) – наявність таких об’єктів одразу переводить Луцьк у базу для екскурсійного туризму по Волині. А також возити їх на екскурсії як містом, так і за його межі, годувати в ресторанах та кафе на кшталт пафосної «Корони Вітовта», що спеціалізується на автентичній кухні в реконструйованому історичному інтер’єрі, або демократичному «Кораблику» на центральному проспекті Волі. Ну й, звичайно, розважати в комплексах на кшталт відпочинково-розважального комплексу «Адреналін Сіті», численні принади якого знаходяться в корпусах колишнього заводу штучних шкір на околиці Луцька.
Крім традиційних для краю музеїв та архітектурних пам’яток, таких, як Луцький замок чи Музей волинської ікони, увагу туристів, скоріш за все, привернуть й більш «просунуті» заклади. Як-от «Медова хата» на Театральній площі, співвласники якої Володимир Дмитрук й Антон Шотік, затяті пасічники, організували не тільки виробництво й продаж меду та інших продуктів життєдіяльності бджіл, але й пізнавальну програму-лекторій для учнів шкіл, та й усіх охочих дізнатися про різноманітні аспекти бджільництва. Або оригінальний Музей бджільництва Волинського краю, розташований в селі Баїв неподалік від Луцька, в якому руками його натхненника й упорядника – місцевого мешканця Івана Душака, або Діда Івана, зібрано унікальну колекцію предметів сільського побуту ХІХ – ХХІ століть. Або Волинський регіональний музей українського війська та військової техніки, в якому обладнано експозицію, що увічнює найзначніші епізоди війни на українському Сході, такі, як подвиг захисників Донецького аеропорту… Або й будинок луцького скульптора Миколи Голованя, якого багато хто називає «волинським Гауді».

Туристичний альянс як об’єднавча ідея
Міська рада Луцька є одним з поки що нечисленних органів місцевого самоврядування в Україні, які чудово розуміють, що туризм приносить гроші в місцеву скарбницю, а відтак сприяє підвищенню добробуту мешканців міста. Так, міськрада регулярно закладає в міський бюджет видатки на промоцію Луцька як туристичного напрямку. На ці кошти, зокрема, утримується комунальне підприємство “Центр туристичної інформації та послуг” в історичній частині волинської столиці, виготовляється інформаційна й промо-продукція. Також мерія Луцька бере участь в національних та регіональних туристичних виставках, частково оплачуючи виставкову площу бюджетними коштами.
Проте жодного бюджету не вистачить на повноцінну промоцію, й це чудово розуміють не тільки в мерії, але й власники й керівники інфраструктурних об’єктів. Саме тому в Луцьку створено Туристичний альянс – добровільне об’єднання професіоналів туристичної галузі, які координують між собою рекламні та промоційні заходи, розроблення та виведення на ринок нового туристичного продукту, участь у тих самих туристичних виставках та багато що інше. Формально Луцька мерія (а точніше, Управління туризму та промоції міста) не є членом альянсу, проте активно з ним співпрацює, організовуючи спільні заходи та час від часу виступаючи у якості дорадчого органу при плануванні спільних акцій та заходів. Зрозуміло, що таке поєднання зусиль місцевої влади та бізнесу приносить цілком реальні позитивні плоди.