Посол Республіки Польща в Україні за участі дипломатичного корпусу та полонійних організацій вшанував жертв репресій в Биківні

13 квітня 2019 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відбулося урочисте вшанування жертв Катинського розстрілу. В заході взяли участь польські дипломати на чолі з Послом Республіки Польща в Україні Бартошем Цихоцьким, посли Литви, Угорщини, Словаччини, Естонії, Саудівської Аравії, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький, представники дипкорпусу, а також небайдужі кияни і представники польської громади міста.

День пам’яті жертв Катинського злочину традиційно відзначають 13 квітня. Саме в цей день у 1943 році вперше була оприлюднена інформація про масові поховання польських офіцерів, які після вступу військ СРСР на територію Польщі 17 вересня 1939 року опинилися в радянському полоні. 5 березня 1940 року за наказом очільника НКВС Л. Берії і підписаним Й. Сталіним було ухвалено рішення про їх розстріл. Крім офіцерів Польського війська, також були знищені представники інтелігенції, службовці і навіть пересічні громадяни: вчителі, студенти, селяни…  Майже 3500 громадян Другої Речі Посполитої з так званого «українського Катинського списку» спочивають у Биківнянському лісі. Це не лише етнічні поляки. Серед жертв чимало українців, євреїв, німців, росіян, татар…

Посол Республіки Польща в Києві Бартош Ціхоцький у своїй промові зазначив: «Ці місця масових вбивств поляків, українців та представників інших національностей стали величезною травмою для польської нації. Чоловіки, батьки, брати були брутально вбиті, без суду і слідства, лише тому, що служили у польській армії». Бартош Цихоцький підкреслив, що пам’ять про жертви – це обов’язок.

Урочисте покладання квітів та запалення лампадок супроводжувалось молитвою, поминальним дзвоном та хвилиною мовчання. Після закінчення офіційної частини присутні не спішили розходитися. Люди несли квіти до братських могил на польській і українській частинах меморіалу, численні телеканали брали інтерв’ю у співробітників Заповідника і активістів з полонійних організацій, лунали польські пісні у виконанні польського аматорського хору «Червоні маки». Слова «Вічна пам’ять» ставали дійсністю.